Древовидні піони в саду

Вже четвертий день планую написати історію про древовидні піони, але в умовах Карпатських красот все ніколи, а ввечері змучений завалюєшся в ліжечко. 

         

Тут на гуцульщині всі дуже дбають про красу біля дому, садять багато квітів, декоративних рослин (це в них, мабуть, в генах любов до красивого, бажання прикрашати довкола свого помешкання квітами, оздоблювати різьбою та витворами різних ручних ремесел) Відповідно на їхніх базарах-ярмарках завжди продають ну дууже багато різноманітних видів квітів, дерев, цікавих рослин. І місцеві жителі систематично та натхненно їх купують. Кожного сезону це щось інше. І всі садівничі ноу-хау та трендові новинки відразу з'являються тут в продажі.
Ми зі Світланою самі дуже любимо квіти та різні рослини, тому кожного разу сюди приїжджаємо за новими сортами фруктових дерев, квітів, декоративних кущів для свого магічного саду.

           


Так і цього разу придбали все що запланували - декілька видів груш, черешні, сливи і навіть кущі ягід годжі.
А коли пішли повз квіткові ряди помітили стареньку бабусю з букетом велетенських білих деревовидних піон, які доволі рідкісні і їх не часто зустрінеш в продажі. Моя Свєтка вже давно полює за цими древніми видами піон (які живуть по 300 років і до 1.5-2 м. висотою ), тому були приємно здивовані та раді бачити їх саме тут на базарі в звичайної бабусі 80 літ.

                

Правда кущів цих квітів для посадки в бабусі вже не було, продала. Але сказала що в неї дома ще багато таких росте...і біла, і рожева, а ще більше 20 видів півників, 15 видів лілейних і ще купу всього. Бабуся виявилась не такою вже й звичайною, а практично українським Бурбанком. Тому ми вирішили їхати до неї. А там нас чекала ціла екскурсія її ботанічними володіннями, розповіді про те, як вона замовляла ці всі чудові сорти квітів з різних країн і витрачала на них всі свої заощадження, про особливості вирощування, аромати, кольори кожної з цих квіток. Сама бабуся дуже красива, доглянута, витончена та усміхнена, як та квіточка, хоч їй і 80.

               
В результаті від неї ми вийшли щасливі з білою та рожевою деревовидними піонами, карликовими півниками, кущами ягід Лонг бері і обіцянкою, що ми до неї ще завітаємо коли це все буде цвісти!

Пройшло вже 5 років, а ми і далі час-від-часу навідуємось до бабусі-квіткарки запитати як вона поживає і кожного разу в неї купуємо якісь красиві квіти, яких в нашому саду ще не вистачає. Ось так дякуючи древовидним піонам ми потоваришували з дуже цікавою бабусею!

Автор статті: Оксана Павлюк